Як в'язати кардиган - опис схеми в'язання гачком та спицями для початківців

Холоди примушують нас задуматися про оновлення зимового гардеробу. Теплий затишний кардиган чудово захистить вашу спину та ноги від пронизливого вітру та ранкових заморозків. Сьогодні ми познайомимося з методиками в'язання нових оригінальних моделей утеплених кардиганів.

Загальні правила роботи із в'язаними кардиганами

На сьогоднішній день існує величезний вибір моделей і варіантів довгих в'язаних жіночих кофт: з капюшоном, підлогами, що розвиваються, на поясці. Але є низка правил, які є спільними до роботи з усіма моделями.

Що нам необхідно зробити перед початком роботи:

Вибрати цікаву для нас модель.
Завантажити докладну схему з Інтернету.
Зробити відповідні виміри: охоплення грудей, охоплення талії, висота спинки, довжина виробу.
Розрахувати пройму, глибину окантування.
Виготовити форми за результатами вимірів або завантажити вже готові шаблони з відповідним розмірним рядом.
Вибрати відповідну пряжу, залежно від сезонних варіацій готового аксесуара. Для зимової моделі найкраще підходять нитки з натуральними волокнами (вовна), які чудово зберігають тепло та затримують потоки холодного повітря. Абсолютно протилежна ситуація із виробами для весняно-осінніх варіантів. У магазинах підбирайте пряжу з високим процентним вмістом акрилу або мохера. Такі вироби досить легкі в роботі, а також краще зберігаються під час обробки (прання, чищення).
Перед початком роботи над виробом потренуйтеся в практичних навичках. Пропрацюйте обрану схему на тренувальному полотні, і лише потім приступайте до створення деталей кардигану.

Які моделі кардигану існують сьогодні?

Ми підібрали для вас найбільш повний список оригінальних варіацій теплих кардиганів:

Прямий силует без коміра. Дана модель в'яжеться стандартно до середини стегна, має довгі рукави та V-подібний виріз.
Кардиган «на підлогу». Ця варіація відмінно підходить стильним діловим жінкам, але не практична у реальному житті.
Модель з орнаментом об'ємні коси. Не має гудзиків, для практичної значущості іноді в'яжемо візерунковий пояс.
Кардиган із косим низом. Оригінальна скошена лінія подола вигідно підкреслює жіночі ніжки та каблук.
Пончо. Також є представником серії утеплених накидок. З плюсів: не вимагає роботи з рукавом (розрахунок пройми та глибини оката не потрібен), тому що у класичному варіанті рукав відсутній.
Силует кокон. Модельний ряд представлений широкими округлими виробами з глибокими кишенями, поясом замість ґудзиків та відмінним теплим полотном.
Кардигани “Шанель”. Модель складна, але ми розглядаємо її, щоб будь-який майстер-початківець міг визначитися з вибором виробу.
Стиль Лало. Новий авторський напрямок у створенні кардиганів. Готові вироби відрізняються великими об'ємними візерунками та довжиною до середини гомілки.

Звичайно, ми не вивчатимемо сьогодні всі моделі покроково. Наше завдання – навчити вас навичкам практичної роботи з представленими схемами-інструкціями.

Майстер-класи з покроковими інструкціями

В'яжемо легкий кардиган із мохера

Для роботи нам знадобиться:

В'язальні спиці.
Мохерова пряжа.
Викрійки.
Трикотажна голка для з'єднання деталей.
Декоративні гудзики.
Нитки з великою голкою для створення прорізів.
Гачок для окантування країв виробу.

Покрокова схема-інструкція для майстра:

Починаємо роботу зі створення спинки. Набираємо на робочі спиці необхідну кількість петель (розмірний ряд залежить від викрійок). Модель необхідно починати з в'язання гумки (чергування 1 лицьової та однієї виворітної петлі), висота якої складає 5-7 см.
Працюємо з орнаментом. Два ряди виконуємо лицьовою гладдю, наступна лінія тільки виворітні елементи, четвертий ряд чергуємо лицьову та виворітну в'язку.
Повторюємо представлену схему до ¾ висоти спинки. Далі починаємо формувати пройму, поступово збільшуючи кількість закритих петель у ряду.
В'язання спинки продовжуємо ще протягом 20 см, після чого закриваємо ряд.
З передньою частиною виробу працюємо, як завжди, по половинках. Набираємо необхідну кількість петель та працюємо гумкою 5-7 см.
Протягом ¾ довжини бічної полички працюємо основним візерунком (див. вище). Далі формуємо пройму. За 10 см до кінця роботи приступаємо до формування горловини, зменшуючи петлі за схемою.
В'яжемо другу поличку.
Виготовлення рукавів вимагає детальної уваги рукоділки: наш виріб матиме скошені рукави. В'язання ведемо єдиним полотном, яке потім з'єднаємо швом.
Набираємо на спиці кількість належної кількості петель, 4-5 см працюємо гумкою.
У кожному п'ятому ряду збільшуємо кількість елементів на одиницю. Так ми отримуємо скошений край. На рівні 44-45 см в'язання формуємо окат, послідовно зменшуючи петлі.
Тепер нам потрібно поєднати деталі. Працюємо трикотажною голкою з виворітного боку кардигану.
Прорізи для гудзиків ми залишаємо в процесі в'язання полички. Тепер наше завдання – обшити краї вирізок, щоб не допустити розбіжності ниток. За допомогою товстої голки та кольорових ниток (бажано використовувати міцні нитки) обмітаємо щільним шаром краю отворів.
На іншій половинці пришиваємо гудзики.
Залишилося зробити окантовку, і тут нам знадобиться гачок. Для обрамлення країв нашого кардигану простягаємо нитку з-під петлі останнього ряду і в'яжемо стовпчиками без накидів. Виходить нещільний візерунок “шнурок”.
За бажанням можна додатково зв'язати пояс до готового аксесуара. Використовуйте ажурну в'язку або звичайну лицьову гладь, декоруйте виріб намистинами, стразами, гудзиками.

Ми з вами познайомилися з найпростішою моделлю в'язаного кардигану. Подальша наша робота буде побудована за єдиним принципом, але з описом основних відмінностей: схем орнаментів, створення декору та формування модельних варіацій.

Кардиган з капюшоном: пористий орнамент

Оригінальна модель в'язаної накидки. Задня підлога виробу досягає середини гомілки, захищаючи від вітру ноги та поперек. А орнамент «стільника» надає кардигану неповторних яскравих мотивів.

Для роботи нам знадобиться той же набір матеріалів, що й у попередньому варіанті. Єдиний виняток – потрібна форма для капюшона.

Покрокова схема-інструкція для майстра:

Готуємо форми до подальшої роботи. Додатково завантажуємо шаблон для капюшона, який повинен мати багато вільного простору та спадаючий край.
Працюємо зі спинкою та іншими деталями. Принцип той самий, але відрізняється схема для орнаменту “стільники”.
Для створення малюнка після гумки йдемо строго за схемою. Перший ряд в'яжемо, чергую дві лицьові петлі та один накид. Наступна лінія в'язання: накид і другу петлю в'яжемо однією ниткою, а наступний елемент знімаємо.
Далі працюємо: 1 л. п., накид знімаємо, 2 л. п. знову знімаємо накид, 1 л. п.
Повторюємо схему візерунка, чергуючи ряди за планом.
З'єднуємо деталі кардигану з вивороту виробу.
Тепер нам потрібно зв'язати капюшон. В'яжеться він, як ви могли помітити, після збирання. Застосовуємо принцип набору петель від горловини.
По готовим формам набираємо належну кількість петель з горловини (для цієї моделі не застосовується окантовка верхнього краю).
Перший ряд йдемо виворітними петлями.
У наступній лінії шість елементів – це передні петлі. Тепер розгортаємо роботу на 180 градусів і працюємо виворітною в'язкою до перших двох деталей ряду.
Повторюємо всю послідовність, формуючи вигин каптуру. Щоб зробити планку, дві крайні петлі з обох боків опрацьовуємо тільки хустковою в'язкою.
Для обрамлення краю каптура тепер можна використовувати окантовку за допомогою гачка.

Сьогодні ми познайомилися із процесом створення утепленої накидки або кардигану. Тепер у вас є не лише загальні правила роботи з моделями, а й різні варіації та візерунки. Працюйте з любов'ю та натхненням, і тоді все у вас вийде!