Правопис та мовознавство
Редагуючи листи, звіти чи статті, найчастіше доводиться виправляти саме перелік: кома з’
Репліка героя в романі, відповідь співрозмовника в інтерв’ю, діалог у сценарії чи навіть у діловому листуванні
Найчастіша проблема з прямою мовою не в тому, що учень або дорослий не знає правила, а в тому, що на
Найчастіша пунктуаційна плутанина в українських текстах — не самі дужки, а знаки довкола них.
Редактор новин пише в заголовку запустили проєкт «Міст», студент оформлює цитату з монографії, а бухгалтер
Крапка з комою — один із найрідкіших розділових знаків української мови, і саме тому він викликає найбільше сумнівів.
Двокрапка — один із тих розділових знаків, що виглядає просто, доки не треба поставити його в реальному тексті.
Речення «Мова — скарб» ставить у вигону тире без жодного вагання, а от «Мій брат — лікар» вже змушує
Більшість пунктуаційних помилок у складаних текстах — це не «незнання правопису взагалі», а невпевненість
Речення Ми купили яблука груші й сливи читається по-різному залежно від того, де стоїть кома.
Слово «здається» то беруть у коми, то ні — і навіть уважні люди губляться, коли «наприклад» опиняється
«Мамо скажи, будь ласка, де мої ключі» — без коми це речення читається мимоволі кумедно: ніби хтось просить
Одна з найчастіших пунктуаційних сумнівок у текстах — це «тому що». У реченні воно виглядає нібито однаково
Речення «Ми купили хліб, молоко і сир» не потребує жодної коми, а речення «Він читав, і час минав непомітно»
Речення «Я хотів прийти, але не зміг» більшість людей пише правильно навіть не замислюючись.
Запитання «чи потрібна кома перед що» виникає щодня — у листах, дописах, студентських роботах і службових
Чому розділові знаки змінюють зміст речення Кома, поставлена не на своєму місці, здатна перевернути думку
Питання звучить просто, а помиляються в ньому навіть досвідчені автори: в Україні чи у Україні, в школі
Речення «Я купив хліб і молоко» звучить природно, а от «Він прийшов і вкрав і яблуко» — уже ні.
У діловому листуванні, новинах і навчальних текстах слово «проєкт» зустрічається постійно — і саме тут
