Займенник легко впізнати в реченні, але набагато важче точно назвати його розряд і правильно написати. Помилки трапляються навіть у дорослих: плутають якийсь і який-небудь, пишуть ніхто там, де треба ніхто з прийменником — ні з ким, або некоректно вживають їхній замість їх. Нижче — системний розбір усіх розрядів, правил правопису та типових пасток.
Займенник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки чи кількість, але не називає їх. На відміну від іменника, прикметника й числівника, займенник «позичає» зміст із контексту: слово він може означати будь-яку особу чоловічої статі, а той — будь-який предмет.
Як відрізнити займенник від інших частин мови
Головна ознака займенника — вказівна, а не називна функція. Порівняйте: книга лежить на столі — іменник називає предмет; вона лежить на ньому — займенники лише вказують на вже відоме з контексту. Саме тому займенники часто відповідають на питання інших частин мови: хто? що? який? чий? скільки?
Практична складність полягає в тому, що деякі слова можуть бути займенниками або іншими частинами мови залежно від контексту:
- Який день сьогодні? — питальний займенник; Який ти сьогодні неуважний! — займенник у спонукальному реченні, але дім, який стоїть на пагорбі — відносний займенник у ролі сполучного слова.
- Скільки учнів прийшло? — займенник; скільки-скільки у значенні кількості може переходити в числівник у трактуванні деяких граматик.
- Це мій брат — вказівний займенник; це було вчора — частка в складі присудка.
Перевірка проста: якщо слово не називає, а лише вказує на предмет чи ознаку й замінює в реченні іменник, прикметник або числівник — це займенник.
Розряди займенників за значенням
Українська граматика традиційно виділяє дев’ять розрядів займенників. Їх варто знати напам’ять, бо від розряду залежить і правопис, і відмінювання.
| Розряд | Приклади | |
|---|---|---|
| Особові | хто? що? | я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони |
| Зворотний | кого? себе | себе (без форми називного відмінка) |
| Присвійні | чий? чия? чиє? | мій, твій, його, її, їхній, наш, ваш, свій |
| Вказівні | який? котрий? | цей, той, такий, сей, оцей, отой, стільки |
| Питальні | хто? що? який? чий? скільки? | хто, що, який, чий, котрий, скільки |
| Відносні | які питальні | хто, що, який, чий, котрий, скільки (у складному реченні) |
| Неозначені | походять від питальних | хтось, щось, якийсь, чийсь, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь |
| Заперечні | походять від питальних | ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки |
| Означальні | який? котрий? | увесь, весь, всякий, кожний, сам, самий, інший, будь-який |
Зверніть увагу на співвідношення трьох груп: питальні, неозначені й заперечні займенники утворюють один «ряд». Питальні ставлять запитання (хто прийшов?), неозначені вказують на невідоме (хтось прийшов), заперечні — на відсутність (ніхто не прийшов). Відносні займенники за формою збігаються з питальними, але виконують іншу функцію — пов’язують частини складного речення: Я знаю, хто прийшов.
Особові та присвійні займенники: де приховані помилки
Особові займенники змінюються за відмінками, а форми третьої особи — ще й за родами та числами. Основна трудність — вставні н-, т- після прийменників: у нього, до неї, за ними, біля нього.
| Відмінок | він | вона | вони |
|---|---|---|---|
| Називний | він | вона | вони |
| Родовий | його, нього | її, неї | їх, них |
| Давальний | йому, ньому | їй, ній | їм, ним |
| Знахідний | його, нього | її, неї | їх, них |
| Орудний | ним | нею | ними |
| Місцевий | на/у ньому | на/у ній | на/у них |
Правило: після прийменників форми третьої особи починаються з н-: для нього, від неї, перед ними. Без прийменника вживаємо форми без н-: бачу його, дзвоню їй.
Правильно: Я поговорив із ним учора.
Помилково: Я поговорив із його учора.
Ще одна часта помилка — плутанина між їх та їхній. Форма їх — це родовий чи знахідний відмінок особового займенника (я бачив їх), а присвійний займенник — їхній, який відмінюється: їхній дім, їхня книжка, їхнє завдання, їхні слова.
Правильно: Це їхня квартира.
Помилково: Це їх квартира.
Натомість присвійні займенники його та її не відмінюються взагалі: його брат, у його брата, з його братом — форма незмінна. Не плутайте з відмінюваним особовим його — нього — ньому.
Правопис неозначених і заперечних займенників
Саме тут правопис найчастіше підводить навіть уважних пишучих. Запам’ятайте три типи утворення:
- З суфіксом -сь пишуться разом: хтось, щось, якийсь, чийсь, скількись. Ці слова вказують на предмет, відомий мовцеві, але не названий: Хтось дзвонив, але я не чув.
- З часткою -небудь пишуться через дефіс: хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь. Вказують на байдуже, будь-який предмет: Запитай кого-небудь, хто тут був.
- З префіксом де- пишуться разом: дехто, дещо, деякий, декотрий, декілька: Дехто запізнився на зустріч.
Заперечні займенники утворюються префіксом ні- й пишуться разом: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки. Ключове правило: якщо з’являється прийменник, він розриває займенник і встає між часткою ні- та основою.
| Випадок | Правильно | Помилково | Пояснення |
|---|---|---|---|
| Без прийменника | ніхто не прийшов | ні хто не прийшов | префікс ні- пишеться разом |
| З прийменником | ні з ким не говорив | ніз ким не говорив | прийменник розриває займенник |
| З прийменником | ні за що не погоджусь | ніза що не погоджусь | три окремі слова |
| З прийменником | ні в кого немає часу | нів кого немає часу | прийменник «у» між ні- та основою |
| Під наголосом | нема кому допомогти | німа кому допомогти | не плутати з ні- без наголосу |
Останній рядок таблиці — окрема пастка. Форми не́кого, не́кому, не́чого, не́чим з наголосом на першому складі означають «немає кого / чого» і вживаються в безособових реченнях: Нема кому працювати. Нема чого боятися. Форми з ні- без наголосу вживаються в особових заперечних реченнях: Нікого я не боюся. Ні з ким я не знайомий.
Правильно: Мені нікому зателефонувати — усі телефони втрачено.
Помилково: Мені не кому зателефонувати. (тут окремий напис — помилка, бо це один заперечний займенник)
Вказівні й означальні займенники: тонкощі вживання
Вказівні займенники поділяються на близькі (цей, оцей, сей) і далекі (той, отой) щодо мовця. Розмовні отой, онтой, отакий мають експресивне забарвлення й в офіційному стилі не вживаються. Займенник сей сьогодні сприймається як застарілий або регіональний; у нейтральному мовленні його замінюють словом цей.
Означальні займенники сам і самий часто плутають. Сам вказує на особу чи предмет, який самостійно виконує дію: Він сам усе зробив. Директор сам підписав документ. Самий означає «саме той, точний»: У самому центрі міста. Саме цей факт важливий (у складі звороту самий… який).
Ще кілька практичних застережень:
- Займенник весь має форми весь, вся, усе, всі; форма усе вживається паралельно з все, і обидві правильні: все готово / усе готово.
- У формі усі зберігається подвоєне значення множини: усі учні, всі уважно слухали — обидва варіанти літературні, усі звучить урочистіше.
- Не плутайте означальний кожний («усі без винятку») з неозначеним якийсь («невідомо який»): кожний учень отримав завдання — конкретно всі; якийсь учень забув зошит — невідомо хто.
Як займенники відмінюються та які форми викликають сумнів
Займенники-прикметники (мій, твій, цей, який, весь) відмінюються за зразком прикметників: мого брата, моєму братові, з моїм братом. Форми твій, свій відмінюються як мій: твоєї сестри, своїм друзям.
Займенники хто, що мають особливу парадигму:
| Відмінок | хто | що |
|---|---|---|
| Називний | хто | що |
| Родовий | кого | чого |
| Давальний | кому | чому |
| Знахідний | кого | що |
| Орудний | ким | чим |
| Місцевий | на/у кому | на/у чому |
Зверніть увагу: чому як давальний відмінок що (чому ти радий? — тут це прийменник зі словом «чому» в іншому вживанні, а от у реченні Цьому я не вірю — справжній давальний відмінок займенника цей). Питальне чому у значенні «з якої причини» пишеться разом і є прислівником, а не займенником: Чому ти запізнився?
Форма скільки відмінюється лише у множині: скількох, скільком, скількома, на скількох. Типова помилка — вживання форми скількох у давальному відмінку.
Правильно: Скільком студентам видали стипендію?
Помилково: Скількох студентам видали стипендію?
Займенник у реченні: синтаксична роль і порядок слів
Синтаксична роль займенника залежить від того, яку частину мови він замінює. Займенники-іменники (я, ти, хто, щось, ніхто) виконують роль підмета чи додатка: Вона прийшла. Я бачив її. Займенники-прикметники (мій, цей, якийсь, ніякий) — роль означення: Моя книжка лежить на столі. Займенники-числівники (скільки, стільки, декілька) — роль кількісного означення: Декілька людей зібралося біля входу.
У публіцистичному та офіційному мовленні варто стежити за зрозумілістю зв’язку займенника з тим словом, яке він замінює. Якщо між іменником і займенником стоїть кілька інших іменників, читач може загубити логіку: у реченні Мама сказала сестрі, що вона має подзвонити незрозуміло, хто саме має дзвонити. Такі конструкції краще перебудувати: Мама сказала сестрі подзвонити або Мама сказала, що сестра має подзвонити.
Короткий алгоритм самоперевірки
Коли виникає сумнів щодо займенника, пройдіть п’ять кроків:
- Поставте до слова питання й визначте, чи вказує воно на предмет, ознаку чи кількість, не називаючи їх. Якщо так — це займенник.
- Визначте розряд: від питання (чий? який? скільки?) і значення (особа, вказівка, неозначеність, заперечення).
- Для заперечних займенників перевірте прийменник: є — пишіть окремо (ні з ким), нема — разом (ніхто).
- Для неозначених пригадайте тип суфікса: -сь разом, -небудь через дефіс, де- разом.
- Для форм третьої особи перевірте наявність прийменника: після прийменника обов’язкове н- (у нього, до них).
Ці п’ять перевірок закривають переважну більшість реальних помилок у письмі — від шкільних диктантів до ділових листів.
Поширені запитання про займенники
Чи відмінюються займенники «його» та «її» як присвійні?
Ні. Присвійні займенники його, її, їх (у значенні приналежності) форм не змінюють: його дім, у його домі, біля його дому. Відмінювані форми його — нього — ньому належать особовому займеннику він.
Як правильно: «хтось із» чи «хто-небудь із»?
Обидва варіанти правильні, але значення різне. Хтось із колег дзвонив — мовець знає, що дзвонив конкретний, хоча й неназваний колега. Якщо хто-небудь подзвонить, скажи, що мене немає — будь-хто, без конкретики.
Чому «ніщо» пишеться разом, а «ні з чим» окремо?
Бо прийменник у заперечних займенниках завжди встає між часткою ні- та основою й розриває слово: ніщо, але ні з чим, ні про що, ні за що.
«Котрий» і «який» — у чому різниця?
Котрий вказує на вибір одного з кількох (котра година? котрий з вас відповідальний?), тоді як який — на якість чи властивість (який гарний день). У питаннях про час уживається саме котра година.
